Україна та Латвія обмінюються досвідом впровадження ЕСКО

Україна та Латвія обмінюються досвідом впровадження ЕСКО

З 12 по 17 серпня 2018 у Латвії проводився навчально-інформаційний тур, організований проектом ПРООН “Усунення бар’єрів для сприяння інвестиціям в енергоефективність громадських будівель в малих та середніх містах України шляхом застосування механізму ЕСКО” за участю Держенергоефективності, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, а також помічників народних депутатів.

Під час заходу були розглянуті моделі впровадження ЕСКО, які застосовуються в різних європейських країнах, зокрема в Швеції, Іспанії та Латвії. Радник Голови Держенергоефективності, експерт ГС “Муніципальна енергія”  Олексій Корчміт, що приймав участь у заході, проаналізував ці моделі, їх особливості, переваги та недоліки, та висловив свою точку зору щодо подальшого проведення реформ у сфері ЕСКО в Україні.

Коротко про особливості енергосервісу в Європі.

Швеція:

  1. ЕСКО-компанії – не інвестори. Вони пропонують оптимальні інженерні рішення та потім керують енергоефективністю об’єктів.
  2. Фінансування – бюджетні кошти.
  3. Проекти – комплексна модернізація, вартість – висока, ефективність – теж висока (50-70 %), строк окупності – 8-15 років.
  4. Кількість укладених контрактів – 100.

Іспанія:

  1. ЕСКО-компанії – інвестори. Кількість – 120.
  2. Фінансування – власні або кредитні ресурси.
  3. Проекти – часткова модернізація, вартість – невелика, ефективність – теж (20-25 %), строк окупності – до 5 років.

Латвія:

  1. Фінансування – гранти ЄС (85% енергоефективних заходів) або бюджетні ресурси (місцеві бюджети позичають в державного під 1,5% річних).
  2. Проекти – часткова модернізація, вартість – невелика, ефективність – теж (20-25 %), строк окупності – до 5 років.
  3. Кількість укладених контрактів – 1, в перспективі – 7.
  4. Недоліки – законодавчі прорахунки.
  5. Переваги – розпочалась підтримка ЕСКО. Сформовано 2 Фонди (за кошти ЄБРР та за державні кошти). Передбачено для ЕСКО 14 млн євро за механізмом факторингу (форфейтингу), тобто викупу 80% ціни укладених контрактів (майбутніх грошових потоків). Це найбільше прийнятний механізм для ЕСКО, бо грошові потоки значно перевищують обсяг інвестицій. Націленість на комплексну модернізацію.

Україна:

  1. ЕСКО-компанії – інвестори. Кількість – 15. Малий та середній бізнес.
  2. Фінансування – власні або кредитні ресурси.
  3. Проекти – часткова модернізація, вартість – невелика, ефективність – теж (20-25 %), строк окупності – до 5 років.
  4. Кількість укладених контрактів – 172, в перспективі до кінця року – до 300.
  5. Недоліки – невелика глибина енергомодернізації та, як похідна, замала кількість контрактів відносно об’єктів, що потребують модернізації. Фінансово-економічні перешкоди: відсутність власних інвестицій ЕСКО-компаній потрібного для країни масштабу, неприйнятні умови кредитування банками.
  6. Переваги – законодавча підтримка енергосервісу.

Навіть поверхневий погляд показує, що на сьогоднішній день Україна досить повно використала західні інструменти залучення приватного капіталу в бюджетну сферу. Відтепер майбутні завдання – запозичити перспективні ідеї, зокрема, латвійський досвід. Найперше – створити джерело для довгострокових ЕСКО-проектів комплексної енергомодернізації (Фонд енергоефективності або будь-який інший, створений західними інвесторами або державою із гарантованим джерелом наповнення), використовуючи факторинг (форфейтинг). Далі – здешевити вартість ресурсів (ставка – 8-10%), збільшити строки кредитування (8—15 років), встановити мінімальні показники енергоефективності ЕСКО-проектів (мінімальна економія 50%), впровадити систему моніторингу ефективності кредитування протягом 3 років.

Важко переоцінити результати реформування сфери енергоефективності. За 3,5 роки Україна випередила багато країн – членів ЄС. З нуля створений новий ринок, який покликаний витягнути країну із енергетичної залежності. Держава знайшла можливості співпраці з бізнесом, що вже доведено наявністю успішно реалізованих проектів. Народні депутати двічі удосконалювали законодавство для пришвидшення впровадження ЕСКО-механізму в бюджетній сфері. Центральні та місцеві органи влади зголосилися випробувати на собі пілотні ЕСКО-проекти. ЕСКО-компанії ризикнули інвестувати власні кошти в партнерство з органами влади. Держенергоефективності за підтримки проектів МФО 3 роки поспіль пропагувало ЕСКО в усіх куточках країни та докладало максимум зусиль для його впровадження.

Тому маємо надію, що Україна й надалі буде активно використовувати світовий досвід та йти своїм неповторним та успішним шляхом. Енергосервіс зможе за 20 років охопити мінімум третину бюджетної сфери із досягненням європейських стандартів енергоспоживання та допоможе створити в громадських будівлях комфортні умови перебування населення країни.

Leave a Reply