Публікація

Муніципальна енергетика – складова частина міського комунального ринку

Мета розробки концепції полягає в забезпеченні комплексного розгляду питань підвищення ефективності та надійності надання житлово-комунальних послуг населенню, зниження їх вартості шляхом подальшого формування в галузі комунальної енергетики столиці ринкової системи господарювання, яка включає в себе як розвиток конкурентних відносин виробників і постачальників енергії на міському комунальному ринку енергозабезпечення, так і ефективне регулювання природних локальних монополій через створення споживчого ринку послуг муніципальної енергетики та максимальний розвиток приватної ініціативи власників житлового фонду.
Нововведенням пропонованої концепції є запровадження суспільного регулювання процесів формування вартості енергії на споживчому ринку послуг муніципальної енергетики.
Відповідно до розробленої концепції становлення і розвиток ефективного міського комунального ринку енергозабезпечення повинно складатися з чотирьох базових елементів:
Перший – створення реального конкурентного ринку товарів і послуг, який забезпечить більш низьку вартістю енергії та послуг для споживачів за допомогою «вимивання» більш дорогий енергії з ринку.
Другий – формування інституту захисту прав споживачів на основі повноважень органів місцевого самоврядування щодо вирішення питань місцевого значення.
Формується ринок послуг повинен забезпечувати для споживачів можливість вибрати більш якісне обслуговування в поєднанні з комплексом послуг, які будуть затребувані внаслідок створення та розвитку ринкових взаємин у галузі, а регламенти взаємодії та організаційна структура забезпечувати механізми і можливість такого вибору.
Третій – перерозподіл фінансових потоків з міського бюджету, напрям вивільняються внаслідок впровадження енергоефективних технологій фінансових коштів на реінвестування в окружні програми підвищення ефективності використання енергії.
Четвертий – розвиток технологій, що виводить на рівень високої економічної ефективності та виправданості широке використання децентралізованих джерел енергії – джерел розподіленої генерації в напрямках:
– Безперервного виробництва електроенергії (базова навантаження);
– Когенерації (спільного виробництва тепла та електроенергії);
– Виробництва електроенергії в пікові періоди;
– Виробництва електроенергії для споживачів з підвищеними вимогами до надійності енергопостачання;
– Енергопостачання ізольованих споживачів;
– Створення екологічно чистих і енергоефективних джерел енергії.

Необхідною і обов’язковою умовою створення міського комунального ринку енергозабезпечення є поетапне створення енергоправової бази.

Першочергові зміни законодавства

1. Закон про обов’язок енергомонополії купувати електроенергію від інших, незалежних і комунальних виробників за такою ж ціною, яку енергомонополії використовували б для себе.
2. Закон про енергетичну політику. Повинен формуватися і утверджуватися новий клас незалежних виробників електричної і теплової енергії всіх форм власності, звільнених від обмежень у виборі територій міста для енергобізнесу.
3. Постанова про механізм введення правила відкритого доступу. Енергомонополії повинні надавати недискримінаційні, що забезпечують відкритий доступ умови і тарифи на послуги з передачі «чужий» електроенергії третім сторонам. Постанова має вимагати від мережевих муніципальних підприємств збільшення ємності ліній електропередачі для клієнтів, які готові оплатити ці витрати.
4. Постанова про припинення бажання енергомонополії отримати вигоду в несправедливої конкуренції вимогою відокремити їх електропередавальну функцію від функції продажу електроенергії.
5. Пакет нормативно-правових актів, що заохочують реалізацію ресурсозберігаючих технологій і зобов’язують енергосистеми приймати у дрібних виробників і територіальних енергоспоживаючих компаній електроенергію, отриману за рахунок енергозбереження, за ціною замикаючих витрат (найвищих) в енергосистемі.
Відповідно до концепції з метою зниження вартості та підвищення надійності надання житлово-комунальних послуг населенню шляхом розвитку конкурентних відносин і розвитку подальшого реформування галузі, пріоритетним завданням органів влади, керівників підприємств і організацій міського господарства поряд зі створенням міського комунального ринку енергозабезпечення, також буде і створення нормативно-правових та адміністративно-управлінських умов для становлення та розвитку споживчого ринку послуг муніципальної енергетики на основі:

– Формування організаційно-управлінських умов і ринкових механізмів для ефективного управління та обслуговування житлового фонду в частині інженерного енергозабезпечення;
– Розвитку конкуренції у сфері управління, утримання та ремонту житлового фонду в частині інженерного енергозабезпечення;
– Посилення контролю за якістю енергоспоживчого (енергосервісного) обслуговування населення;
– Реформування системи надання населенню пільг з оплати житлово-комунальних послуг;
– Вдосконалення системи перегляду та затвердження тарифів на експлуатаційні та комунальні послуги;
– Активізації роботи щодо створення умов, необхідних для утворення і діяльності товариств власників житла та інших форм об’єднань мешканців;
– Зниження витрат на надання енергоспоживчих (енергосервісних) послуг з підвищенням їх якості та одночасної реалізацією заходів соціального захисту малозабезпечених верств населення.

Треба пам’ятати

– Спроби державної влади звести рішення проблем до реформи житлового господарства окремо від реформи комунальної енергетики та місцевого само-управління, без урахування їх взаємозалежності, навряд чи зможуть привести до бажаного результату. Розглядаючи слабкі і сильні сторони кожного сектора муніципальної сфери, можна зробити висновок, що чим сильніше пронизують його ринкові відносини, тим ефективніше використовуються внутрішні і зовнішні ресурси. Особливе місце в питанні створення та ефективного розвитку споживчого ринку послуг муніципальної енергетики займають завдання вдосконалення системи управління в умовах поглиблення та розширення ринкових механізмів в муніципальному господарстві;
– Вектор муніципальних прав повинен зміщуватися у бік інтересів власників, що об’єднуються корпоративними структурами. З цієї точки зору міста розглядаються як сверхкорпораціі, покликані інтегрувати вузькокорпоративні інтереси власників з інтересами інших верств населення. Модель міста-корпорації, широко поширена в розвинених країнах, вимагає розширення в муніципальному самоврядуванні прав як корпорацій, так і представників різних верств населення на основі диференціації та інтеграції їх економічних і соціальних інтересів. Тільки у випадку високого рівня захисту інтересів власників їх корпоративні структури, включаючи територіальні, можуть розраховувати на великі інвестиції, що в першу чергу матиме позитивний вплив на досягнення міської стратегічної мети – створення міського комунального ринку енергозабезпечення;
– Для муніципальної (комунальної) енергетики основний продукт виробництва (електрична та теплова енергія) практично завжди є ліквідним і володіє високим диверсифікаційних якістю, т. Е. Може використовуватися в різних галузях господарства. Це його сила. З іншого боку, електрику і тепло не можуть бути складовані і навіть при тимчасовому зниженні споживання з різних причин, його виробництво також повинен знижуватися. Іншими словами, тепло і електроенергія – це хороший товар, розрахований на довготривалого споживача. Незважаючи на всі заяви, населення є і буде найбільш сумлінним платником за комунальні послуги, якщо ринок виробництва, постачання енергії та сервісного обслуговування організований правильно;
– Система управління комунальної енергетикою міста і державна система управління галуззю повинні дбати про інтереси всього міського співтовариства в цілому. Незалежно від відомчої належності та форми власності перевага повинна віддаватися створенню найбільш економічно ефективних технологій. Необхідно поряд зі створенням міських високоефективних джерел енергії створювати клас незалежних (у тому числі приватних) виробників. Тільки такий підхід дозволить сформувати ринок пропозиції, який перевищує обсяги попиту.

Муніципальний споживчий ринок послуг покликаний забезпечити доступ споживачів до виробників більш дешевої теплової та електричної енергії, згладити відмінності у вартості шляхом «вимивання» більш дорогий енергії з ринку. Ринок споживчих послуг, що дозволяє знизити експлуатаційні витрати населення з оплати комунальних послуг внаслідок впровадження прогресивних енергоефективних та управлінських технологій, має стати ясним і зрозумілим для населення стимулом до об’єднання своїх зусиль з муніципалітетами усіх рівнів по самоврядуванню житловим фондом та інженерною інфраструктурою на території проживання.
Як орган місцевого самоврядування, муніципалітети спільно з об’єднаними в корпоративні структури власниками житлового фонду можуть забезпечити комплексний розгляд питань енергоефективного будівництва та модернізації існуючого житлового фонду, що послужить основою становлення муніципального енергопотребітельского ринку – енергоефективної складової частини міського комунального ринку енергозабезпечення.
Основна проблема, яка буде особливо гостро (!) Відчуватися споживачами при зростанні цін на газове паливо до світових цін – це енергомарнотратні всього комплексу ЖКГ. Тому стратегія побудови ринку відрізняється необхідністю, в першу чергу, регламентації енергоефективного будівництва, а в другу – реконструкції існуючого житлового фонду, який також є енергомарнотратні. Це є необхідним, першочерговим і обов’язковою умовою, т. К. Неважко уявити, скільки повинні будуть платити за електроенергію та опалення мешканці, якщо при тарифах, порівнянних зі світовими, вони змушені будуть оплачувати обсяг споживання, в 2-3 рази перевищує світові стандарти.

1 Response

Leave a Reply