Про ефективність інвестицій в енергозбереження України: енергоаудитиOn effectiveness of investments in energy efficiency in Ukraine: energy auditing

Автор: Сергій Парасочка

Існує думка, що державні кошти, які вкладались в енергозбереження в попередні роки, не дали бажаного результату. Але необхідно з’ясувати, чому так сталося. Причин багато, але одна з них не викликає сумнівів: між вкладанням коштів та очікуваним результатом не існувало прямого зв’язку. Механізм фінансування заходів з енергозбереження є недосконалим.

Наведемо такий приклад. Протягом багатьох років виділялися кошти на будівництво теплогенераторів у сільських школах Полтавської області. Поза сумнівом – заходи необхідні. Щороку проводились тендери, переможці яких і були виконавцями робіт. Здавалося б, конкурси  проводились відповідно до закону та на конкурентній основі. Але чому не отримані бажані результати? Заходи проваджувались у відповідності до закону та на конкурентній основі.  Але чому не отримані бажані результати?

На наш погляд, справа в тому, що запропонований механізм проведення тендерів не відповідав умовам часу, оскільки не створював умов для  забезпечення ефективності інвестицій.

Для  одного з таких конкурсів наше підприємство розробило дві тендерні пропозиції. Один пакет повністю відповідав умовам проведення тендеру, де єдиним критерієм оцінки була найнижча вартість. А другий пакет пропозицій мав дещо вищу вартість, але він забезпечував реальне підвищення енергоефективності. Ми запропонували тендерній комісії розглянути обидві пропозиції. В роботі тендерної комісії була оголошена перерва під час якої були проведені консультації з керівництвом тендерної комісії. Результатом консультацій стала відмова прийняти «дорожчу» пропозицію. Хоча саме ця пропозиція могла б забезпечити  економіїю енергоносіїв.

Цей приклад яскраво ілюструє неефективність чинного порядку проведення тендерів, який  повинен бути докорінно переглянутий. Необхідно в законодавство про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти для енергозберігаючих проектів внести додаткові критерії, які б передбачали, окрім найнижчої вартості, ще й:

  • річне скорочення витрат бюджетних коштів, що спрямовуються на енергоспоживання;
  • термін  окупності проекту;
  • комплексне виконання робіт: енергоаудит, проектування, монтаж, налагодження, сервісне обслуговування;
  • умови розрахунків.

За результатами тендерного відбору повинні укладатись угоди з переможцями  на виконання  проектів з енергозбереження. Угоди повинні включати показники скорочення енергоспоживання в натуральному та вартісному виразах, термін окупності заходів з енергозбереження та гарантії отримання запланованої економії.

Така форма впровадження заходів з енергозбереження передбачає комплексне проведення робіт однією енергосервісною компанією: від енергетичного аудиту до сервісного обслуговування, включаючи проект, комплектацію, монтаж та налагодження, а також сервісне обслуговування. Головне в такій формі роботи – відповідальність за кінцевий результат. І без цієї відповідальності неможливо досягти бажаного результату.

Невипадково країни, які досягли успіхів в боротьбі з марнотратством енергоносіїв, мають розвинені мережі енергосервісних компаній, що здатні відповідально працювати на кінцевий результат.

Ще у 2000 році в Україні було законодавчо передбачено проведення енергетичних обстежень. Сьогодні цей вид діяльності має назву енергетичний аудит, але для України він не набув поширення. Торкнемося лише однієї грані цих проблем.

Мета енергетичного аудиту – визначення резервів зниження енерговитрат та визначення шляхів досягнення мети – підвищення енергоефективності. Енергетичний аудит найчастіше порівнюють з встановленим діагнозу хворому та призначенням курсу лікування. І це дійсно так. Але якщо лікар зробить хворому призначення, але не дасть ліки або дасть хворому рецепти, а хворий не має коштів на ліки, то хворий залишиться хворим в кращому випадку. А в гіршому…

Тому обов’язково при проведенні енергетичного аудиту проаналізувати ефективність інвестицій. Цей розділ повинен дати відповіді на ключові питання, що мають місце при впровадженні заходів з енергозбереження:

  • які економічні показники впровадження заходів (а не лише технічні);
  • термін окупності (простий та дисконтний), чистий дохід та індекс дохідності;
  • оцінка інвестиційного клімату в країні, норма дисконту;
  • чи існують передумови для залучення інвесторів;
  • як зробити привабливими інвестиції у конкретний проект.

На жаль, енергоаудиторів України цим питанням ще не навчають. Але приємно відзначити, що в 2008 році затверджені «Методичні рекомендації оцінки економічної ефективності інвестицій в енергозберігаючі проекти на підприємствах житлово-комунального господарства».

Хороший результат при проведенні енергетичного аудиту може дати використання згаданих вище «Методичних рекомендацій» та розробленого в Росії «Руководства по оценке экономической эффективності инвестиций в энергосберегающие мероприятия».

Сергій Парасочка,
Віктор Хрящевський,
спеціально для журналу «Житлово-комунальне господарство України»

Повну версію статті можна прочитати у журналі «ЖКГ України»This article is available in Ukrainian.

Leave a Reply