ЕСКО-контракти - одна з найбільш перспективних інвестиційних можливостей на сьогодні: репортаж з KIF 2016 + презентація

ESCO contracts is one of the most promising investment opportunities today: KIF 2016 review + presentation

ЕСКО-контракти – одна з найбільш перспективних інвестиційних можливостей на сьогодні: репортаж з KIF 2016 + презентація

23 листопада 2016 року в НСК “Олімпійський” пройшов Київський інвестиційний форум, одна з секцій якого була повністю присвячена інвестиціям у комунальні сервіси. Спікерами секції виступили заступник Київського міського голови Петро Пантелеєв, керівник напряму інвестицій в енергосервісні контракти Олексій Корчміт, голова “Київводоканалу” Дмитро Новицький, керівник комунального підприємства “Група впровадження проектів” Дмитро Науменко, а також заступник директора департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Олена Малежик і директор КП “Київкомунсервіс” Євгеній Русін.

Хто головний інвестор у ЖКГ? Таким питанням розпочав дискусію Петро Пантелеєв, і відповідь надійшла майже миттєво – киянин, пересічний мешканець міста. Справді, саме кияни в 2016 році виступили найбільшими інвесторами міста, вклавши понад 10 мільйонів гривень у модернізацію багатоквартирних будинків за програмою 70/30. Але чому майже не інвестують у комунальні сервіси ні міжнародний, ані місцевий бізнес? Чи потрібні взагалі інвестиції в ЖКГ? Якщо так, то кому і які саме?

КМДА разом з Київською міською радою було затверджено програму з енергоефективності, згідно розрахунків якої потреба в інвестиціях складає десятки мільярдів гривень. До роботи над залученням інвестицій залучені майже всі гілки влади. Головні напрямки, які зараз потребують капіталовкладень – це енергосервіс та утилізація сміття.

Перший напрям – це енергосервісні контракти, ЕСКО. Даний механізм ефективний як для житлового фонду, так і для будівель соціальної сфери: дитсадків, шкіл, медичних закладів тощо. Більше того, з огляду на сучасний стан економіки України, – чи не єдиний реальний спосіб втілити енергозбережні технології та підвищити рівень комфорту в приміщеннях.

570 млн євро – мінімальна інвестиція, потрібна для того, щоб привести будинки бюджетної сфери до стандартів, які нам задає Європа. Зрозуміло, що на даний час ні міський, ані держбюджет не спроможний до таких витрат, тож потрібні інші механізми – наприклад, ЕСКО.

У 2016 році Київська міська адміністрація провела 15 тендерів з ЕСКО, що свідчить про системний підхід в розвитку даного напрямку. В цьому ж році (та великою мірою завдяки актуалізованому практичному досвіду перших інвесторів) була відпрацьована і підготовлена законодавча база для енергосервісу. Першопрохідці вже проторували шлях і відкрили цей ринок.

Продовжуючи тему ЕСКО, директор КП “ГВП” Дмитро Науменко здійснив екскурс в історію підприємства, на яке від моменту його створення покладалась роль піонера в запуску механізму енергосервісу. Суттєву роль в відкритті “вікна можливостей” відіграла ініціатива міжнародних фінансових організацій. У співпраці зі Світовим банком було встановлено індивідуальні теплові пункти (ІТП) майже у всіх закладах освіти Києва, а це понад 1200 шкіл.

Одночасно було розроблено систему енергомоніторингу, що збирає дані з енергоспоживання в бюджетних будівлях вже протягом кількох років. Саме ця система є джерелом актуальної та достовірної статистики, необхідної для визначення ЕСКО-привабливих об’єктів.

В ході реалізації пілотних проектів спеціалісти КП “ГВП” сформували пул потенційних учасників енергосервісу, пропрацювали з ними моделі повернення інвестицій. Було укладено Меморандум КМДА з Держенергоефективності, який зобов’язував укласти хоча б один ЕСКО-договір протягом року, і це послужило неабияким стимулом.

На даний час підписані договори по всіх об’єктах, по яких відбулися тендери, а на деяких об’єктах вже почалась реалізація заходів з термосанації. З негативних моментів можна відзначити те, що лише дві будівлі отримають комплексну модернізацію, тоді як більшість обмежаться одним-двома енергоефективними заходами. Зрозуміло, комплексна термосанація є пріоритетнішою завдяки ефекту пролонгації (до 40%) експлуатаційного строку будівлі. Це великий соціальний внесок, який, одначе, суттєво збільшує ризики і строки договору.

Проблематику зменшення інвестиційних ризиків продовжив Олексій Корчміт, радник голови Держенергоефективності та експерт громадської спілки Муніципальна енергія. Його вичерпний аналіз стосувався не лише ризиків, але і заходів, вжитих законодавцем для захисту інвестора.

Перша редакція закону, що регулює енергосервіс, потребує удосконалення, як це часто буває з регулюванням інноваційних форматів бізнесу в Україні. Досвідним шляхом було визначено бар’єри, що перешкоджають росту інвестиційної привабливості ЕСКО: кліматичні, фахові, мотиваційні (ризик нівелювання ефекту від економії через господарчу недбалість розпорядників будівель), бюрократичні (довжелезний шлях проходження проектів через усі інстанції) та, нарешті, законодавчі, такі як обмеження строку договору, неможливість провести тендер на пул об’єктів, технічно недосяжні кваліфікаційні вимоги до ЕСКО-компаній тощо. З метою подолання даних бар’єрів фахівцями Держенергоефективності, КМДА, міжнародними спеціалістами та експертами ГО “Муніципальна енергія” були підготовлені правки до закону, які нині чекають на розгляд у Верховній Раді України.

Енергосервіс, зауважує Олексій Корчміт, є першою вдалою спробою реалізації механізму державно-приватного партнерства на низовому рівні. Безпрецедентний успіх – адже за перші 4 роки існування закону “Про державно-приватне партнерство” не було випадків успішних договорів, укладених саме як контракти державно-приватного партнерства. ЕСКО-контракт має всі ознаки ДПП і нівелює основні ризики приватних інвесторів, збільшуючи довіру.

Доповідь Дмитра Новицького, директора ПАТ “Київводоканал”, стосувалась проблем водоочисних систем і потужностей Києва і окреслювала потенціал інвестицій на їх модернізацію. Проблематику поводження з твердими побутовими відходами у деталях розписав Євгеній Русін, директор КП “Київкомунсервіс”. Нарешті, про майбутні трансформації в теплопостачанні Києва, пов’язані із поверненням теплових мереж у розпорядження муніципалітету (від КП “Київенерго”, адміністратора столичної інфраструктури теплопостачання з 2001 року), розповіла Олена Малежик.

Великі проблеми – великі можливості. Потенціал інвестицій у сферу житлово-комунального господарства міста Києва дійсно невичерпний. Часто для форсування цікавих проектів потрібні удосконалення регуляторної політики – як в ЕСКО, де профільні гілки влади демонстрували розуміння проблематики і зацікавлення у змінах. #KyivInvestmentForum #KIF2016 однозначно став продуктивним майданчиком для обговорення перспектив та обміну досвідом.

Leave a Reply