Продовжується робота над удосконаленням законодавства у сфері ЕСКО

Продовжується робота над удосконаленням законодавства у сфері ЕСКО

Минулий тиждень відзначився проведенням консультацій щодо удосконалення законодавства стосовно енергосервісу (ЕСКО).

Питання покращення умов впровадження механізму ЕСКО обговорювали Голова Держенергоефективності Сергій Савчук, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олексій Рябчин, представник Проекту USAID «Енергетична безпека в Україні» Майкл Біддісон. До обговорення законодавчих змін також долучалися експерти Проекту ПРООН «Усунення перепон для залучення інвестицій у підвищення енергоефективності громадських будівель у малих і середніх містах України на основі моделі ЕСКО».

Підвищення енергоефективності функціонування об’єктів та зменшення використання енергоресурсів вже кілька років є одним з ключових завдань української економіки. В 2016 році в Україні були підписані перші 20 ЕСКО-контрактів. Ініційоване Держенергоефективності та проведене в 2017 оновлення законодавства дозволило на теперішній момент майже в 10 разів збільшити кількість укладених енергосервісних контрактів.

Якщо на початковому етапі в переважній більшості енергосервіс використовувався для підвищення енергоефективності будівель дитячих навчальних закладів освіти, то в 2018 він стартував на об’єктах центральних органів виконавчої влади. На сьогодні вже укладено 4 ЕСКО-договори для модернізації насосних станцій Держводагентства. Додатково оголошено 22 ЕСКО-тендери для об’єктів вищих навчальних закладів Міносвіти, будівель Держстату та Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Отриманий досвід підштовхує продовжувати роботу над удосконаленням законодавства. Визначились питання, які потребують змін та доповнень для полегшення ведення енергосервісу як замовникам, так і ЕСКО-компаніям. Це, насамперед:

  • збалансування інтересів замовників та інвесторів;
  • спрощення процедури укладання ЕСКО-договорів;
  • посилення мотивації відповідальних за енергосервіс осіб з боку замовника;
  • поширення механізму енергосервісу на одержувачів бюджетних коштів для можливості використовувати цей механізм не тільки для будівель, а й для інших об’єктів, наприклад, для модернізації вуличного освітлення).

Результатом проведеної роботи є підготовка відповідних законопроектів для реєстрації та розгляду їх в Парламенті.

10 грудня 2018 були зареєстровані законопроекти № 9386 щодо внесення змін до Закону України щодо проведення масштабної енергомодернізації та № 9387 щодо внесення змін до Бюджетного кодексу.

Цими законопроектами запропоновані, зокрема, такі зміни:

  • спростити процедуру затвердження істотних умов, надавши це право тим органам, які більш залучені до укладання ЕСКО-договорів та не будуть затягувати процес;
  • унормувати процедуру ЕСКО для бюджетних установ, які не належать до органу влади, який давав би старт ЕСКО для них (наприклад, наукові інституції НАН України);
  • дати можливість збільшення частки економії на користь замовника у разі впровадження ним додаткових заходів з енергоефективності під час дії ЕСКО-договору;
  • переглядати ціну ЕСКО-договору з метою нівелювання валютних та інфляційних ризиків;
  • зобов’язати сторони договору впроваджувати енергомоніторинг та системи енергоменеджменту на ЕСКО-об’єкті;
  • надати замовнику право зазначати у тендерній документації мінімальний рівень скорочення енергоспоживання, що дозволить відбирати більш комплексні енергоефективні заходи за енергосервісом;
  • передбачити норми щодо використання замовником зекономлених завдяки ЕСКО коштів для стимулювання подальшого впровадження систем енергетичного менеджменту, у т. ч. для матеріального заохочення енергоменеджерів.

Прийняття відповідних законодавчих норм сприятиме укладанню більшої кількості ЕСКО-договорів, залученню інвестицій, у т. ч. іноземних, в енергосервіс та впровадженню комплексних енергоефективних заходів за ЕСКО-контрактами.

Leave a Reply