Інвестори та влада про ЕСКО в бюджетній сфері: жваво та відверто

Investors and authorities on energy service in public buildings, brightly and honestly

Інвестори та влада про ЕСКО в бюджетній сфері: жваво та відверто

Чи є прогрес у реформуванні української енергетики? Спостерігаючи за розвитком енергосервісу в Україні, можна впевнено казати: ТАК. Позитивні зрушення є – про це свідчать вже не політичні заяви, а конкретні факти і цифри, які називали учасники 2-ї панелі цьогорічного 7-го Інвестиційного Бізнес-Форуму «Енергоефективність та відновлювана енергетика».

Інвестори, муніципалітети і законодавці зустрілися на одному дискусійному майданчику, аби заявити про успішні результати досягнутих домовленостей. Задум був простим: показати – наочно, від перших осіб –можливості співпраці бізнесу і влади, виграшні для усіх сторін. Саме таким є енергосервісний механізм: він дозволяє підвищувати рівень життя громадян, при цьому гарантуючи повернення інвестицій та ефективне використання бюджетних коштів.

На минулорічному форумі гравці тільки планували співпрацю; цього року підбивали проміжні висновки по укладених договорах. Участь в дискусійній панелі взяли: Олексій Рябчин – народний депутат України, голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, Олександр Хапатнюковський – заступник голови Савранської райдержадміністрації, Олексій Пидоченко – директор департаменту енергетики виконкому Вінницької міськради, Сергій Воронін – директор ТОВ «СпецСтрой», інвестор у Вінниці, Петро Пантелеєв – заступник голови Київської міськдержадміністрації, Сергій Костирко – голова правління громадської спілки «Муніципальна Енергія». Модератором виступив Олексій Корчміт, радник голови Держенергоефективності.

Першопроходьцем у випробуванні ЕСКО-механізму стало місто Саврань Одеської області. Історія першого енергосервісного контракту в Україні – це, насправді, історія плідного державно-приватного партнерства. Модернізація об’єкту відбувається на засадах співфінансування: інвестор оплачує комплексний ремонт горища, якому передує капітальний ремонт даху за кошт місцевого бюджету. Непересічну роль в прийнятті цього рішення, за словами Олександра Хапатнюковського, зіграв попередньо проведений енергоаудит будівлі – він дозволив побачити, що більше ніж 50% енергії будинок втрачає саме через дах.

Досвід Вінниці показав, що потрібно зробити владі, аби в місто прийшов інвестор. Олексій Пидоченко, голова департаменту енергетики Вінницької міськради, вказав у якості істотної передумови проведену містом величезну роботу зі збору даних – показників енергоспоживання. Саме це дозволило Вінниці сформувати свій «базовий рівень» за ЕСКО-контрактом. Наявність достовірної інформації – один з ключових факторів для інвестора.

Одразу за цим встало питання до вінницького інвестора: що саме його мотивувало до втілення енергосервісу? Сергій Воронін підтвердив: «Не останню роль зіграв ефект довіри до влади. Багаторічна співпраця підштовхнула компанію до пошуку нових форм партнерства із міської владою в соціальних проектах. Енергосервіс виявився оптимальною моделлю». А також додав, що, на його думку, енергосервіс може вирішувати проблеми не тільки бюджетних установ, але і житлових, і офісних будинків, й малоповерхової забудови. Проблеми у всіх споживачів типові – а отже, інвестор в ЕСКО сьогодні створює і розвиває ринок, на якому зароблятиме завтра.

Окрему роль у розвитку енергосервісу в Україні грає столиця. Київ має 15 зі всіх 19 укладених еско-договорів та 90% підтримку депутатів міськради – не в останню чергу завдяки зусиллям заступника міського голови Петра Пантелеєва. «ЕСКО-механізм – один з компонентів п’ятирічної міської програми з енергоефективності», – зауважує він. Однак у Києва своя проблема – складна і довготривала процедура узгодження рішень щодо конкретних заходів. Натомість є безперечні переваги, як-от наявність багаторічного архіву даних з енергомоніторингу 1200 будівель.

Спільні проблеми усіх інвесторів озвучив Сергій Костирко, засновник експертної мережі «Муніципальна Енергія», яка здійснює комплексний супровід як інвесторів, так і муніципалітетів у реалізації енергосервісних контрактів. Проблема перша – це управління ризиками. Часто-густо бізнес не володіє або володіє недостовірною інформацією щодо об’єктів, в модернізацію яких він інвестує. Серед головних ризиків –кліматичні, які, до речі, не враховані у поточному законодавстві про ЕСКО.

З цим пов’язана друга проблема – верифікація результатів. Як порахувати економію, якщо в будинку не втілено системи моніторингу та управління споживанням ресурсів? Третя проблема – різна інвестиційна привабливість різних заходів з енергомодернізації та, як наслідок, різні терміни повернення інвестицій. Так, близько 74% договорів укладаються на встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП), де проста окупність проекту вимірюється одним-трьома роками. В той час як середній термін таких ЕСКО-договорів варіюватиметься від 5 до 7 років. Нібито занадто приваблива рентабельність? Але правильний розрахунок «базової лінії» – без перебільшення, запорука успіху інвестиційного проекту.

В той же час, енергосервіс є привабливим для інвестора з точки зору фінансових гарантій. Не існує ризику неповернення коштів із бюджету – тут інвестора напряму захищає закон. Окрім того, останніми правками до закону пропонується запровадити п’ятирічні кваліфікаційні канікули для ЕСКО-компаній.

Автором даної ініціативи виступає Олексій Корчміт, радник голови Держенергоефективності та експерт з енергосервісу громадської спілки Муніципальна Енергія. «Не можна дозволити кваліфікаційним критеріям стати бар’єром для молодих ЕСКО-компаній або інструментом для маніпулювання з боку влади під час тендерів. Ринок має бути вільним для конкуренції виключно за одним об’єктивним економічним критерієм – показник ефективності договору», – переконує пан Корчміт.

Є підтримка такого підходу і з боку законодавця, про що можна судити з коментаря нардепа Олексія Рябчина, який очолює підкомітет з питань енергозбереження та енергоефективності Верховної Ради України. Ринок потрібно запустити, а вже потім здійснювати державний нагляд і регулювання, зауважив народний депутат. Другий день форуму, до речі, співпав із днем слухання в комітеті ВРУ пакету правок до закону про енергосервіс.

Отже, висновок такий. Енергосервіс – молодий, але перспективний напрям в українській економіці. Він отримав підтримку на старті, інвестиційна привабливість його очевидна, а досвід цього року послужить гарним прикладом для наступних інвесторів. А ще – усі тендери по ЕСКО відбуваються на електронній платформі Prozorro, що суттєво знижує корупційні ризики. #InvestinUkraine, одним словом!

Фото прес-служби КМДА та Держенергоефективності, графіки Synergy Data

7th Investment Business Forum on Energy Efficiency and Renewable Energy report


Photos Kyiv City State Administration and SAEE

Leave a Reply